1. Чотири біжать, двоє стирчать,
Двоє бачать – дорогу значать,
Сімсот поганяє. Хто відгадає? (Кінь)
2. Вночі руда дівчина залізла тихо в двір,
Курей перелічила та й понесла у бір. (Лисиця)
3. Влітку – сірій, взимку – білий,
Полохливий,несміливий,
Попсує в городі грядку – утікає без оглядки.
А собачий гавкіт вчує, так душа – відразу в п’ятки. (Заєць)
4. Кулька-малявка шастає під лавку,
Крихти підбирає, од кота втікає. (Миша)
5. Летіла пава, на каміння впала,
Камінці розбила, мертвих розбудила,
Мертві устали – в дудочки заграли. (Курка, яйця, курчата)
6. Хоч багата хата ця, а не мала пожильця.
Як з’явився пожилець – Трісь! – Хатині вже кінець. (Яйце та курча)
7. Між листям і гілками по лісових доріжках
Біжить клубок з голками на коротеньких ніжках. (Їжачок)
8. Щоб кравець – не кравець. І щоб швець – так не швець.
А ножиці у руках і щетинка у зубах. (Рак)
9. Іде вояк стежиною. Несе кілка за спиною.
Іде він, грізний, на війну, загубить душу не одну.
А бій закінчить – Диво з див! – Розводимо руками:
Навіщо ж він кілка носив, коли давив зубами? (Кіт)
10. З білого каменю, з жовтого воску
Вийшов співак і пустив поголоску. (Півень, курча)
11. Чи зима, чи літо – біла, наче сніг,
Чи зима, чи літо – як надутий міх,
Ходить на лопатках, бігать неохоча,
Рогом їсть і п’є, а як загогоче –
Розумій, як хочеш! Хто упізнає? (Гуска)
12. Бочка стогне біля тину, завалившися бочком. (Свиня)
13. Звір, а тішить ласкою, в кожушку атласному,
Оксамитні лапоньки ходять попід лавоньки.
Вушка хоч малесенькі – чуйні та гостресенькі.
Оченята-віченьки світяться щоніченьки.
На лежанці гріється, без водиці миється.
А як розгуляється, часом помиляється:
Злиже ненарочком не із черепочка,
А із того дзбанка, де смачна сметанка. (Кіт)
14. Хоч нічого не згубила – увесь час чогось шука,
Все довкола перерила. Угадайте, хто така? (Свиня)
15. Наїхала облава, господарів забрала,
А хата мокра їхня вся вийшла через вікна (Вода, риба, сіть)